АTОвець зі Львова розшукує дівчинку, чий зворушливий лист став для нього рятівним

Ветеран АTО зі Львова розшукує дівчинку, чий зворушливий лист із малюнком став для нього справжнім оберегом: допоміг уціліти на вiйні та не зневіритися після неї. Десантник Володимир Бруньковський проніс цей клаптик паперу через “найгарячіші точки”, а тепер хоче подякувати авторці Вероніці, котрій зараз має бути близько 13 років, ідеться в сюжеті ТСН.

“Я люблю свою Україну, захисти мене, повертайся живим”, – ці рядки написала ще 10-річна “Вероніка Ш”. Її малюнок потрапив до Володимира на початку 2015 року біля Станиці Луганської. “Мені чомусь так припало. Я собі взяв і в кишенці у флісці я проносив всю другу кампанію”, – розповів десантник. Нині лист заламінований, але видно, що він заношений. Боєць каже, що це його оберіг і на вiйні, і в мирному житті. “Цей листочок мене витягнув, коли в мене вже їхала планка, кажу прямо, вже не вистачало нервів і на людей, і на все, і на себе самого навіть. Я відкривав – і мені ставало легше”, – зізнається він.

Десантник Володимир Бруньковський проніс клаптик паперу через найгарячіші точки на Сході і тепер хоче подякувати авторці. Вероніці зараз 13 років . І, ймовірно, вона з Прикарпаття.

Бруньковський – офіцер з династії військових, свого часу залишав службу, бо був розчарований армійською системою, але з початком АTО знову пішов воювати. На вiйні заговорив українською і українською написав фронтову повість про проблеми аpмії. Запевняє, навряд чи знайшов би на це сили, якби не дружина, з якою теж познайомився під час вiйни, а також щирий дитячий лист. “Оця дівчинка і ця дівчинка мене врятували, якби не вони – все, я не знаю, що би було з моєю пcихікою, яким би чином я вийшов після повернення з фронту зі своєї фактично деградації”, – зізнається військовослужбовець. Його підтримує і дружина. “Дівчинці я дуже вдячна за те, що вона підтримувала мого чоловіка, не знаючи навіть того”, – каже Вікторія Бруньковська.

Про пошуки дівчинки боєць розповів львівській волонтерці, і вже її публікацію у соцмережі за тиждень поширило понад 16 тисяч людей. Софія Федина каже, що дитячі листи справді стають для бійців рятівними, і розповідає реальну історію з передової. “Хлопці розглядали ті малюнки, і в якийсь момент порив вітру взяв – і ті малюнки розкидав в різні сторони. Хлопці рванули в різні боки, ловлячи ті малюнки, і саме в той момент в те місце, де вони перед цим стояли, влучив снаряд. По суті, вони би всі зaгинyли, якби не вітер і не ті дитячі малюнки”, – розповіла вона.

Ймовірно, авторка листа з Івано-Франківщини, бо на передову саме приїжджали волонтери звідти. На Прикарпатті дівчинку уже шукають за іменем і першою літерою прізвища. “Ім’я Вероніка для нашого міста не є дуже розповсюдженим, тому я думаю, звернемся на департамент освіти і спробуємо у школах. Підпис дівчинка поставила російською, то нас наганяє на думку, що це, може, 3-тя чи 5-та школа, яка мала поглиблене вивчення російської мови, або хтось із переселенців”, – міркує голова обласної спілки ветеранів АТО Андрій Долик. Сам Володимир вірить, що його Вероніка знайдеться. Він хоче зустрітися з нею і просто подякувати.

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

АTОвець зі Львова розшукує дівчинку, чий зворушливий лист став для нього рятівним