Це було дуже давно… ще в Горлівці. Їхала я на дачу в Зайцеве. В автобусі зав’язалась суперечка навколо мови і «языка»..

Я була вагітною старшою дочкою і їхала з Микитівки на дачу в Зайцеве. В автобус набилося багато людей і чомусь між пасажирами зав’язалась суперечка навколо мови і “языка” Одні стверджували, що Донбас – українська земля і споконвіку тут панувала українська мова, інші – що земля російська і «русский язык» тут пуп землі…

Крапку в лайці поставила старенька бабуся, яка за хвилину до цієї суперечки підняла ґвалт на весь автобус, щоб мені поступилися місцем. Бабуся подивилася суворо на найголоснішого захисника російської мови і спитала: “Де поховані твої дід та баба? Прадід і прабаба…” Чолов’яга сказав, що всі пращури поховані в Росії, бо батько приїхав на Донбас в 50-х… Бабуся підняла вгору зігнутий від праці чорний палець і сказала: “Оце я і хотіла почути! А мої дід та баба, батько та мати, прадід і прабаба поховані тут! І всі вони були українцями, всі розмовляли українською. От і думай, чия тут земля і чия мова тут повинна панувати”.

З того часу я не чула мудрішої і точнішої відповіді захисниками “русского мира” в Україні.

Джерело: prefiks

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Це було дуже давно… ще в Горлівці. Їхала я на дачу в Зайцеве. В автобусі зав’язалась суперечка навколо мови і «языка»..