Лист Миколаю. “Мені не треба іграшок багато, ти поверни мені живого тата, бабуся каже – Ангелом він став”

До сліз. Минає час. Зима у нашім краю.

Ще вчора, була осінь золота

Мале дівча, Святому Миколаю,

на білім аркуші дописує листа.

– Мені не треба іграшок багато,

книжок, малюнків, чи солодких страв.

Ти поверни мені живого тата,

бабуся кажуть – Ангелом він став!

А я тобі так вірю, Миколаю,

молитвою горнуся. І в думках,

ось, рано-вранці двері відкриваю,

тато прийшов, з ялинкою в руках.

Мене обійме дужими руками,

теплом зігріє батьківським своїм.

Назавжди сльози висохнуть у мами,

і сміхом знов наповниться наш дім

Ми будем Миколая величати

за зустріч, що найкраща із подій.

І сміючись, візьмуся розказати:

– Я знала! Знала! Татко мій живий!

Маленький аркуш повен сподівання,

летів по світу, на семи вітрах.

Дівча заснуло, тихим сном чекання,

до татуся тулилося в думках.

Джерело

Соломія Українець

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Лист Миколаю. “Мені не треба іграшок багато, ти поверни мені живого тата, бабуся каже – Ангелом він став”