Не продавайте Батьківської хати… Ці слова торкаються серця…

Не продавайте Батьківської хати, –
Це рай душі, святиня із святинь!
Сьогодні є батьки, а завтра може їх не стати…
А ти прийди до хати, відпочинь,

Згадай усе, із самого початку, –
Пройшло дитинство босоноге тут твоє.
Твої батьки, старались, щоб ти жив в достатку,
За що ж ти їхню працю продаєш?!

А скільки вкладено душі у цю хатину,
Де рідне все, від стелі й до дверей…
Невже підніметься рука узяти копійчину
За дім, що будувався для дітей?

Не продавайте батьківської хати,
Її ціна сторицею повернеться не раз,
Тоді, коли будете з неї проводжати
Своїх дітей й онуків ви щораз.

Сюди завжди ведуть стежки й дороги,
Це місце, де так радісно душі,
Батьківська хата – це як рай у Бога,
Тож ти сюди завжди прийти спіши!

© Людмила Степанишена

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Не продавайте Батьківської хати… Ці слова торкаються серця…