Поки всі дивляться на новонародженого, тільки мама дивиться на свою дочку

Тоді коли всі бачать новонародженого, мати молодої матері бачить свою дочку. Вона ще не бабуся, тому що спочатку вона допомагає своїй дочці стати матір’ю, вона піклується про малюка не тому, що він плаче, а тому, що плаче її власна дитина.

Вона плаче, тому що її груди болять, вона плаче, тому що вона не висипається. Мати матері пере одяг, змінює простирадла, тому що знає, як важко бути матір’ю.

Удосвіта вона думає про те, скільки разів прокинеться її дочка, і приходить дуже рано-вранці, щоб трохи допомогти, бере дитину на руки і виходить з кімнати, щоб її дочка могла поспати ще хоча б годину.

Вона готує гарячу їжу і пече пиріг. Потім вона стежить за тим, щоб її дочка поїла, тому що вона знає, що їй потрібні сили.

Мати матері бачить, що відбувається з її дочкою, не так, як інші. Ні її чоловік, ні свекруха, ні сестра не можуть бачити те, що бачить рідна мати.

Мати матері ставить власне життя на паузу, щоб навчити дочку змінювати підгузки, купати новонародженого, заспокоювати кольки вночі, накладати компреси на груди, годувати малюка, вкладати дитину спати.

На цей момент – це вся її роль – зробити життя своєї дитини й онука легшим.

Всім молодим матерям потрібна жінка-мати, яка знає, що буде далі, яка розуміє, наскільки складні перші дні.

“Матір’ю” матері також може бути сестра, подруга, теща, сусідка, зовиця, тітка. Жінка, яка підтримує і розуміє, яка допомагає і заспокоює – це саме те, що треба жінкам під час післяпологового періоду.

А ви пережили такий період?

Джерело

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Поки всі дивляться на новонародженого, тільки мама дивиться на свою дочку