Дружина в гніві вибігла з дому і залишила чоловіка з дітьми

Повернувшись додому після роботи, батько сімейства вирішив спокійно подивитися футбольний матч, не зв’язуючи себе домашніми і батьківськими зобов’язаннями.

Укладати кричущих дітей спати йому зовсім не хотілося. Однак в цей вечір всьому судилося змінитися – грюкнувши дверима, дружина пішла, втративши терпіння. Діти залишилися з батьком. Безтурботний чоловічий світ з пивом на дивані раптом перекинувся з ніг на голову. Ось що чоловік написав дружині через пару днів:

“Дорога моя,

Пару днів тому ми посварилися. Я прийшов додому, валився від втоми. Було 8 година  вечора, і я просто хотів впасти на диван і подивитися матч.

Ти була в поганому настрої і теж страшенно стомилася. Діти билися, а малюк кричав, поки ти вкладала його спати.

Я зробив голосніше, щоб нічого цього не чути.

‘Ти ж не помреш, якщо трохи допоможеш і зробиш внесок у виховання дітей? »- Запитала ти, зменшивши звук.

Я роздратовано відповів: “Я цілий день пропрацював, щоб ти весь час могла залишатися вдома і грати в ляльковий будиночок”.

Почалася сварка, один за іншим повалилися аргументи. Ти плакала, тому що втомилася і злилася. Я багато всього тобі наговорив. Ти кричала, що більше так не можеш. Потім ти вибігла з дому і залишила мене одного з дітьми.

Довелося мені самому нагодувати їх вечерею і вкласти спати. На наступний день ти не повернулася. Я взяв вихідний на роботі і залишився вдома з дітьми.

Я пройшов через всі сльози і скарги.

Я цілий день бігав колами по будинку, не маючи вільної хвилинки навіть для того, щоб прийняти ванну.

Я одночасно грів молоко, одягав дітей і мив кухню. Одночасно.

Я був замкнений в будинку на цілий день, не маючи можливості поговорити з людиною старше 10-річного віку.

У мене не було можливості нормально сісти за стіл і насолодитися їжею – треба було весь час дивитися за дітьми.

Я відчував таке виснаження, що міг би безпробудно проспати годин 20. Але це неможливо, тому що малюк прокидається і кричить кожні три години.

Я прожив без тебе два дні і одну ніч. Я все зрозумів.

Я зрозумів, як ти втомлюєшся.

Я зрозумів: бути матір’ю – постійна жeртва.

Я зрозумів, що це набагато важче, ніж сидіти в офісі по 10 годин і приймати серйозні фінансові рішення.

Я зрозумів – ти пожeртвувала своєю кар’єрою і матеріальної свободою заради того, щоб бути поруч з дітьми.

Я зрозумів, як важко, коли твоє фінансове становище залежить не від тебе, а від твого партнера.

Я зрозумів, що ти жeртвуєш, коли відмовляєшся піти з друзями на вечірку або в спортивний зал. Ти просто не можеш зайнятися улюбленою справою і навіть виспатися.

Я зрозумів, що ти відчуваєш, коли тебе замикають на замок з дітьми, і ти пропускаєш все, що відбувається навколо.

Я зрозумів, чому ти ображаєшся, коли моя мама критикує твої методи виховання. Ніхто не розуміє дітей краще, ніж їх мати.

Я зрозумів, що матері несуть найбільшу відповідальність в суспільстві. Ніхто, на жаль, цього не цінує і не звеличує.

Я пишу тобі цього листа не просто для того, щоб сказати, як сумую за тобою. Я не хочу, щоб ще один твій день пройшов без цих слів:

‘Ти дуже смілива, ти прекрасно справляєшся, і я захоплююся тобою!”

Роль дружини, матері і домогосподарки в суспільстві, будучи найважливішою, дійсно цінується найменше. Розповсюдьте цей лист серед своїх друзів, щоб всі ми, врешті-решт, почали вихваляти найважливішу в світі професію – професію матерів.

За матеріалами

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Дружина в гніві вибігла з дому і залишила чоловіка з дітьми