О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок

О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок: донечка прийшла до моєї кімнати. Я лежу тихо і ледве дихаю. Можливо вона повернеться до себе і не потривожить мене.

– Мамо! Матусю! – кличе вона дещо осиплим від сну голоском.
– Так. Що сталося? – ледь чутно я у відповідь, не в силах приховати свого роздратування. Вона замовкає, очі її блищать у тьмяному світлі.
– Мамо… Я люблю тебе!..
– А я тебе.
– А я сильніше!.. – Лягає поруч і тут же засинає. Але її слова все ще висять у прохолодному нічному повітрі.

Якби я могла доторкнутися до них і узяти, я б схопила ці слова і притиснула їх до своїх грудей. В повітрі ще тремтить тихий голос, який шепоче найкращі слова на світі: Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ. Посмішка торкається моїх губ, і я повільно видихаю, побоюючись, що спогад піде. Одного разу ця маленька дівчинка стане дорослою дівчиною… а синочок – юнаком.

Колись я зможу приймати душ наодинці. Колись я спокійно вип’ю чашку кави і почитаю улюблений роман. Колись я вийду з дому одна, не турбуючись, що мене хтось чекає назад. Колись я поверну собі себе. Але сьогодні я віддаю себе ЇМ. Я втомлююся, іноді в мене бракує сил, але я знаю, що мене ТАК люблять і я ТАКА потрібна. І повірте, це Найкращі Миті Мого Життя.

Автор невідомий

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

О 2 годині ночі чую тупіт маленьких ніжок