По дорозі до Бога: поради афонського старця

Яким щораз технологічнішим не ставав би наш світ, те, що найбільше потрібне людині, незмінне: любов, прагнення Бога і віднайденні свого шляху. Неймовірно проникливими порадами афонського старця ДивенСвіт хоче поділитись із Вами.

Люди самі будують собі кордони життя, свторюючи межі, до яких прив’язались, і не бажаючи виходити за них.

Життя – це підручник, який закривається з останнім подихом.

Тільки коли зможеш позбутись від спогадів – почнеш жити новим життям.

Людина – це втілення Божої мрії.

На що витратиш свій час – те і буде сенсом твого життя

Живе лише той, хто постійно себе перебудовує.

Той, хто думає, що чогось досяг на духовному шляху, помиляється: він зупинився і пішов назад.

Якщо зло перемагає нас, коли ми цього не хочемо, то стаємо сильніші.

Якщо хочеш пізнати людину, то дивися на те, що вона таке, а не хто вона така.

Здобудеш тишу серця – матимеш тишу вічності.

Все, чим живеш тут і зараз – не твоє. Твоє – це те, що ти зміг змінити в собі.

Рятувати себе треба щодня.

Люди – це вікна, через які ми можемо бачити Бога.

Якщо ти хочеш побачити своє майбутнє – зумій побачити своє сьогодні, бо майбутнє – це перехід і з одного дійсного до іншого.

Йди за Богом, і твоє життя влаштується. Почнеш влаштовувати життя – зруйнуєш.

Кожен обирає заради чого жити: чи для того, щоб стати добривом, чи стати світильником добра.

Якщо зможеш жити, не опускаючи ані хвилі – дійсно житимеш.

Любов – це небесне світло у чистій душі.

Для того, хто любить Бога, життя стає вічністю.

Звичайні люди люблять звичайного Бога, але незвичайний Бог любить незвичайних людей.

Всесвіт не потребує людини, але Бога, який живе у ній.

Якщо любиш Бога – терпи все, коли терпиш все – розумієш, що означає любити Бога. Бо Царство Небесне береться силою.

Підготувала Тетяна Трачук. За матеріалами: dyvensvit

Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

По дорозі до Бога: поради афонського старця